1. Орфографічний словник української мови

поколювати

поко́лювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поколювати — див. колоти Словник синонімів Вусика
  2. поколювати — -юю, -юєш, недок., перех. Колоти злегка або час від часу, спричиняючи біль, неприємні відчуття, пощипуючи і т. ін. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поколювати — ПОКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., що. Колоти злегка або час від часу, спричиняючи біль, неприємні відчуття, пощипуючи і т. ін. Холодок забирався під одяг і неприємно поколював тіла, за ніч звиклі до теплого ліжка (Ю. Шовкопляс); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. поколювати — ПОКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех. Колоти злегка або час від часу, спричиняючи біль, неприємні відчуття, пощипуючи і т. ін. Холодок забирався під одяг і неприємно поколював тіла, за ніч звиклі до теплого ліжка (Шовк., Інженери, 1935, 158); *У порівн. Словник української мови в 11 томах