поколювати
поко́лювати
-юю, -юєш, недок., перех.
Колоти злегка або час від часу, спричиняючи біль, неприємні відчуття, пощипуючи і т. ін.
|| безос.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поколювати — поко́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поколювати — див. колоти Словник синонімів Вусика
- поколювати — ПОКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., що. Колоти злегка або час від часу, спричиняючи біль, неприємні відчуття, пощипуючи і т. ін. Холодок забирався під одяг і неприємно поколював тіла, за ніч звиклі до теплого ліжка (Ю. Шовкопляс); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- поколювати — ПОКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех. Колоти злегка або час від часу, спричиняючи біль, неприємні відчуття, пощипуючи і т. ін. Холодок забирався під одяг і неприємно поколював тіла, за ніч звиклі до теплого ліжка (Шовк., Інженери, 1935, 158); *У порівн. Словник української мови в 11 томах