поснуватися

поснува́тися

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поснуватися — -ується, док. 1》 Почати снуватися, виникати в голові одна за одною (про думки, мрії і т. ін.). 2》 Простягнутися в різних напрямках по поверхні чого-небудь. || Почати поширюватися в певному напрямі; потягнутися (про дим, туман тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поснуватися — ПОСНУВА́ТИСЯ, ує́ться, док. 1. Почати снуватися, виникати в голові одна за одною (про думки, мрії і т. ін.). Мелашка, підбадьорена за свою ходу, ще бистріше взяла ногу. А мислі по-старечому поснувалися їй, одна одну здоганяючи (Г. Косинка). Словник української мови у 20 томах
  3. поснуватися — ПОСНУВА́ТИСЯ, ує́ться, док. 1. Почати снуватися, виникати в голові одна за одною (про думки, мрії і т. ін.). Мелашка, підбадьорена за свою ходу, ще бистріше взяла ногу. А мислі по-старечому поснувалися їй, одна одну здоганяючи (Кос., Новели, 1962, 145). Словник української мови в 11 томах