1. Орфографічний словник української мови

поснулий

посну́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поснулий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до поснути. || у знач. прикм. || у знач. ім. поснулі, -лих, мн. Ті, що заснули. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поснулий — ПОСНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до посну́ти; // у знач. прикм. Ваня сидів на сухій колоді, приволоченій з лісу, вслухався в смачне дуже сопіння поснулих друзів і в хворобливе марення пораненого (Іван Ле); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. поснулий — ПОСНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до посну́ти; // У знач. прикм. Ваня сидів на сухій колоді, приволоченій з лісу, вслухався в смачне дуже сопіння поснулих друзів і в хворобливе марення пораненого (Ле, Клен. лист, 1960, 95); *Образно. Словник української мови в 11 томах