потягнути

Значення в інших словниках

1. потягнути — і потягти, -тягну, -тягнеш; мин. ч. потягнув, -тягнула, -тягнуло і потяг, -ла, -ло; док. 1》 перех., перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого-, що-небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або падаючи кудись. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. потягнути — ПОТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГТИ́, тягну́, тя́гнеш; мин. ч. потягну́в, тягну́ла, ло і потя́г, ла́, ло́; док. 1. кого, що, перев. у сполуч. зі сл. за собою. Словник української мови у 20 томах
3. потягнути — потягну́ти 1. украсти (м, ср, ст)|| = ґрайфнути 2. вдарити (ср, ст)|| = вгатити 3. випити алкоголю (ср, ст)|| = ґольнути Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. потягнути — Рухатися, пересуватися, рушити, вирушити Словник застарілих та маловживаних слів
5. потягнути — недо́вго потя́гне (протя́гне). Мало залишилося жити комусь; скоро помре. Снилося мені таке страшне-страшне: серце віщує, що вже недовго (Гриць) потягне (Л. Мартович). не потягну́ти ніг, перев. звідки. Не зрушити з місця; не вийти. Фразеологічний словник української мови
6. потягнути — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
7. потягнути — ПОТЯГНУ́ТИ і ПОТЯГТИ́, тягну́, тя́гнеш; мин. ч. потягну́в, тягну́ла, ло і потя́г, ла́, ло́; док. 1. перех., перев. у сполуч. із сл. за собою. Словник української мови в 11 томах