потягнути
потягну́ти
і потягти, -тягну, -тягнеш; мин. ч. потягнув, -тягнула, -тягнуло і потяг, -ла, -ло; док.
1》 перех., перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого-, що-небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або падаючи кудись.
|| безос.
|| Піти, побігти, волочачи за собою що-небудь по землі.
|| перен. Змусити, спонукати когось до чого-небудь.
|| Захопити своїм рухом (про течію, вітер і т. ін.).
|| безос.
|| розм. Понести з собою, на собі (якийсь вантаж, речі).
2》 перех. і неперех. Узявшись за кого-, що-небудь, рушити з місця, притягти, натягти.
|| перех., у сполуч. зі сл. до себе. Тягнучи, наблизити до себе кого-, що-небудь.
|| перех., у сполуч. зі сл. погляд, очі, перен. Привернути чиюсь увагу.
3》 перех. і неперех. Почати рухати, переміщати що-небудь своєю тягловою силою (про робочу худобу, машину і т. ін.).
|| Здужати, бути спроможним переміщати, везти що-небудь.
|| перен., розм. Віддаючи багато сил, напружено працювати якийсь час.
|| перен., розм. Мати силу, здатність виконувати що-небудь.
Недовго потягне хто — недовго залишилося жити кому-небудь.
4》 перех., розм. Вийняти, дістати, витягти звідки-небудь.
5》 перех., перен., розм. Притягти до відповідальності, до суду і т. ін.
6》 перех., перен. Почати вабити, манити до себе; викликати потяг до кого-, чого-небудь, бажання зробити, здійснити щось.
|| безос. Потягло на сон.
7》 перех. Почати тягти, прокладати в певному напрямку (дріт, кабель і т. ін.).
|| Із силою натягти.
8》 неперех., розм. Піти, вирушити куди-небудь (звичайно повільно, не поспішаючи).
|| Полетіти (про птахів).
9》 неперех. Подути, повіяти, насунути, донестися (про вітер, тепле або холодне повітря, туман, запах чого-небудь).
|| безос., чим.
|| безос., на що, куди. Відчуватися, виявлятися в якихось ознаках (про наближення якоїсь події, явища)
10》 перех. і без додатка. Повільно втягти, вдихнути.
|| Почати вбирати в себе що-небудь.
|| Підібрати, ввібрати всередину (живіт, щоки і т. ін.).
|| безос.
11》 перех., розм. Вкрасти або забрати.
|| перен. Дістати користь, зиск від кого-, чого-небудь (перев. хитрощами, вимаганням).
12》 перех. і неперех., розм. Заспівати, протягаючи окремі звуки, ноти (звичайно на верхах).
|| Промовити, розтягаючи звуки.
13》 перех. і неперех., розм. Сильно вдарити чим-небудь.
|| безос.
14》 перех. і неперех., розм. Мати певну вагу при зважуванні.
|| безос., перех. Відтягти своєю вагою, примусити опуститися під дією своєї ваги.
15》 неперех., розм. Мати достатню суму грошей для купівлі чого-небудь.
|| безос. Вистачити до певного часу.
16》 перех., безос., розм., рідко. Затягти, вкрити чим-небудь.
17》 перех. і неперех., також у сполуч. зі сл. рука, перен. Підтримати кого-небудь.
Значення в інших словниках
- потягнути — потягну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потягнути — ПОТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГТИ́, тягну́, тя́гнеш; мин. ч. потягну́в, тягну́ла, ло і потя́г, ла́, ло́; док. 1. кого, що, перев. у сполуч. зі сл. за собою. Словник української мови у 20 томах
- потягнути — потягну́ти 1. украсти (м, ср, ст)|| = ґрайфнути 2. вдарити (ср, ст)|| = вгатити 3. випити алкоголю (ср, ст)|| = ґольнути Лексикон львівський: поважно і на жарт
- потягнути — Рухатися, пересуватися, рушити, вирушити Словник застарілих та маловживаних слів
- потягнути — недо́вго потя́гне (протя́гне). Мало залишилося жити комусь; скоро помре. Снилося мені таке страшне-страшне: серце віщує, що вже недовго (Гриць) потягне (Л. Мартович). не потягну́ти ніг, перев. звідки. Не зрушити з місця; не вийти. Фразеологічний словник української мови
- потягнути — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
- потягнути — ПОТЯГНУ́ТИ і ПОТЯГТИ́, тягну́, тя́гнеш; мин. ч. потягну́в, тягну́ла, ло і потя́г, ла́, ло́; док. 1. перех., перев. у сполуч. із сл. за собою. Словник української мови в 11 томах