потягти
потягти́
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потягти — див. потягнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потягти — ПОТЯГТИ́ див. потягну́ти. Словник української мови у 20 томах
- потягти — потягло́ (потягну́ло, похили́ло і т. ін.) на сон (до сну) кого, безос. Комусь захотілося спати. (Дід Саливон:) Чуєш, а мене потягнуло на сон (М. Стельмах); Запашний дух розпуклої верби, берези .. зламав дитяче завзяття, Марфу потягло до сну (К. Фразеологічний словник української мови
- потягти — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
- потягти — ПОТЯГТИ́ див. потягну́ти. Словник української мови в 11 томах
- потягти — Потягти, -гну, -неш гл. 1) Потянуть. Потягни за кінець, то воно й роз'яжеться. Потягни ломаку до себе. 2) Потащить, повезти. Тут, брате, коні не потягнуть. О. 1861. IV. 57. 3) Потащиться, пойти. ЗОЮР. І. 13. Де ж Ярема? Взявши торбу, потяг у Вільшану. Словник української мови Грінченка