приковувати

прико́вувати

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приковувати — -ую, -уєш, недок., прикувати і рідко прикути, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Куючи, приєднувати метал до металу. || Міцно прибивати що-небудь металеве до чогось. || перен. Приморожувати що-небудь до чогось. 2》 Приєднувати кого-, що-небудь до чогось ланцюгом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. приковувати — ПРИКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКУВА́ТИ і рідко ПРИКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док., кого, що. 1. Куючи, приєднувати метал до металу; // Міцно прибивати що-небудь металеве до чогось. Зробив [брат] сундук і покрив його чорним лаком, .. Словник української мови у 20 томах
  3. приковувати — прико́вувати / прикува́ти (до се́бе) о́чі (зір) чиї (чий). Привертати чиюсь увагу, приваблюючи своїм виглядом. Простягся кучерявий гай вербовий і стоїть на сторожі поміж річкою та шпичастими горами... Фразеологічний словник української мови
  4. приковувати — ВА́БИТИ (перев. у спол. зі сл. зір, око, погляд і т. ін. — привертати увагу приємним виглядом, красою тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ПРИВЕРТА́ТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ПРИКО́ВУВАТИ, СПОКУША́ТИ, ЧАРУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. приковувати — ПРИКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКУВА́ТИ і рідко ПРИКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. 1. Куючи, приєднувати метал до металу; // Міцно прибивати що-небудь металеве до чогось. Зробив [брат] сундук і покрив його чорним лаком, .. Словник української мови в 11 томах
  6. приковувати — Прико́вувати, -вую, -єш сов. в. прикувати, -кую́, -є́ш, гл. Приковывать, приковать. Коло тих стовпів дванадцять зміїв на ланцюгах приковано. Рудч. Ск. І. 135. Стоїть мов прикований — і очей не зведе. Рудч. Ск. II. 47. Словник української мови Грінченка