приспівувати

приспі́вувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приспівувати — див. співати Словник синонімів Вусика
  2. приспівувати — -ую, -уєш, недок., приспівати, -аю, -аєш, док. 1》 тільки недок., неперех. Співом, піснею супроводжувати якусь дію. 2》 перех. Співати тихо, напівголосно; наспівувати. 3》 тільки недок., неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приспівувати — ПРИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. тільки недок. Співом, піснею супроводжувати якусь дію. Приспівує старий, косить, кладе горами покоси (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. приспівувати — НАСПІ́ВУВАТИ (співати тихо, напівголосно), ПРИСПІ́ВУВАТИ, МУГИ́КАТИ розм., КУРНИ́КАТИ розм., КУРГИ́КАТИ діал. (стиха, невиразно, собі під ніс). Пливе Данько, спокійно похитуючись на верблюді, наспівує (О. Гончар); "Не сама я йду, А ведуть мене... Словник синонімів української мови
  5. приспівувати — ПРИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. тільки недок., неперех. Співом, піснею супроводжувати якусь дію. Приспівує старий, косить, кладе горами покоси (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. приспівувати — Приспівувати, -вую, -єш сов. в. приспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Припѣвать, припѣть. Котл. Н. П. 391. Теща дитя колихала і дитині приспівам: «люлю, люлю, татарчатко!» АД. І. 288. Словник української мови Грінченка