приспівувати

НАСПІ́ВУВАТИ (співати тихо, напівголосно), ПРИСПІ́ВУВАТИ, МУГИ́КАТИ розм., КУРНИ́КАТИ розм., КУРГИ́КАТИ діал. (стиха, невиразно, собі під ніс). Пливе Данько, спокійно похитуючись на верблюді, наспівує (О. Гончар); "Не сама я йду, А ведуть мене..." Приспівуючи, ішов Колісник коридором (Панас Мирний); Іван чаклує коло багаття: то підкидає хмизу, щоб не загасло, то дивиться у вогонь і мугиче якийсь настирливий мотив (П. Колесник); Він порався коло човна та курникав монотонну, як прибій моря, пісню (М. Коцюбинський). — Пор. 1. співа́ти.

ПІДСПІ́ВУВАТИ (співати разом із кимсь неголосно або другим голосом), ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ), ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВТОРУВА́ТИ (вести другу партію). — Док.: підспіва́ти, підтягти́ (підтягну́ти). Вечорами дівчата співають веснянок,.. а хлопці не сміють підспівувати, бо це дівоче діло — весну славити (Ю. Яновський); Я в'яжу, Терешко косить та співа. Ну і я, щоб не відстати, — Починаю підтягати (С. Воскрекасенко); Біля багаття ллється упівголоса пісня про бригантину, і підтягують її разом і вихователі, і вихованці (О. Гончар); Бородавкін теж любив співати, але мав дуже різкий голос. Він почав приспівувать й вторувать (І. Нечуй-Левицький).

СПІВА́ТИ (виконувати голосом пісню, якийсь музичний твір); ВИСПІ́ВУВАТИ, РОЗСПІ́ВУВАТИ розм. (співати старанно, довго, натхненно); ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВИВО́ДИТИ (перев. протяжно); КУРГИ́КАТИ, КУРНИ́КАТИ (тихо, невиразно); ЗАЛИВА́ТИСЯ (дзвінко, переливчасто); ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛА́ТИ розм., ГАРЛИКА́ТИ діал. (голосно й не зовсім уміло); ЛЕБЕДІ́ТИ діал. (звичайно жалібні мелодії). Отам на вулиці під тином Ще молодий кобзар стояв І про невольника співав (Т. Шевченко); Молодь ще довго виспівувала під вербами (Леся Українка); Пісеньку-колисаночку їм співала-лебеділа (А. Крушельницький). — Пор. 1. наспі́вувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приспівувати — приспі́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приспівувати — див. співати Словник синонімів Вусика
  3. приспівувати — -ую, -уєш, недок., приспівати, -аю, -аєш, док. 1》 тільки недок., неперех. Співом, піснею супроводжувати якусь дію. 2》 перех. Співати тихо, напівголосно; наспівувати. 3》 тільки недок., неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приспівувати — ПРИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. тільки недок. Співом, піснею супроводжувати якусь дію. Приспівує старий, косить, кладе горами покоси (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. приспівувати — ПРИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. тільки недок., неперех. Співом, піснею супроводжувати якусь дію. Приспівує старий, косить, кладе горами покоси (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. приспівувати — Приспівувати, -вую, -єш сов. в. приспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Припѣвать, припѣть. Котл. Н. П. 391. Теща дитя колихала і дитині приспівам: «люлю, люлю, татарчатко!» АД. І. 288. Словник української мови Грінченка