1. Словник української мови в 11 томах

приспівувати

ПРИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. тільки недок., неперех. Співом, піснею супроводжувати якусь дію.

Приспівує старий, косить, кладе горами покоси (Шевч., II, 1963, 17);

Олександра, приспівуючи та пританцьовуючи, побігла до своєї торбини. й сіла полуднувати з сапальницями (Коцюб., 1, . 1955, 61);

Коло скрині поралася Мар’яна: перекладала щось, ..роздивлялась до світла й тихо приспівувала (Вас., І, 1959, 271);

Взявшись за руки, дівчата закружляли навкруг старого, приспівуючи: «А ви жито Сіяли, сіяли. А ми жито Жали, жали» (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 519).

2. перех. Співати тихо, напівголосно; наспівувати.

В кімнаті на лежанці сиділа стара, гойдала унука, посадивши в колисці, та приспівувала дитячих пісень. (Н.-Лев., І, 1956, 85);

*Образно. Хмелина пісеньку таку Приспівує дубку: «Здоров, козаченьку-дубочку» (Гл., Вибр., 1951, 144).

3. тільки недок., неперех. Співати, наспівувати під музику, танок або вторувати кому-небудь співом.

Кобзар грає й приспівує (Шевч., І, 1963, 119);

Бородавкін теж любив співати, але мав дуже різкий голос. Він почав приспівувать.. і задерчав, як та струна, якою кушнірі [кушніри] б’ють вовну (Н.-Лев., V, 1966, 245);

Поміж гостями захоплений сміх. Дехто приспівує, дехто плеще в долоні у такт танкові (Вас., III, 1960, 190);

Вона впізнала Семенів голос. Він приспівував собі до танцю (Сміл., Зустрічі, 1936, 21).

4. тільки недок., неперех., рідко. Співати час від часу.

Вже й синичка голосніше приспівує, горобці метушаться, відчуваючи прихід весни (Коп., Як вони.., 1961, 18).

5. перех. і неперех., перен., рідко. Говорити що-небудь, перев. приємне для слухача.

— Тут і видно, — відозвався [відізвався] він, — хто верх веде дома! Бабське панування!.. Встидайся, старий! У твоїй молодості приспівував ти інакше (Коб., І, 1956, 78).

6. перех., заст. Утрачати що-небудь через спів.

Да ти, дівко, свою долю у п’ятінку приспівала (Чуб., V, 1874, 602).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приспівувати — приспі́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приспівувати — див. співати Словник синонімів Вусика
  3. приспівувати — -ую, -уєш, недок., приспівати, -аю, -аєш, док. 1》 тільки недок., неперех. Співом, піснею супроводжувати якусь дію. 2》 перех. Співати тихо, напівголосно; наспівувати. 3》 тільки недок., неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приспівувати — ПРИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. тільки недок. Співом, піснею супроводжувати якусь дію. Приспівує старий, косить, кладе горами покоси (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. приспівувати — НАСПІ́ВУВАТИ (співати тихо, напівголосно), ПРИСПІ́ВУВАТИ, МУГИ́КАТИ розм., КУРНИ́КАТИ розм., КУРГИ́КАТИ діал. (стиха, невиразно, собі під ніс). Пливе Данько, спокійно похитуючись на верблюді, наспівує (О. Гончар); "Не сама я йду, А ведуть мене... Словник синонімів української мови
  6. приспівувати — Приспівувати, -вую, -єш сов. в. приспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Припѣвать, припѣть. Котл. Н. П. 391. Теща дитя колихала і дитині приспівам: «люлю, люлю, татарчатко!» АД. І. 288. Словник української мови Грінченка