1. Орфографічний словник української мови

причинений

причи́нений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до причинити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. причинений — ПРИЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до причини́ти¹. Крізь причинену шибку глянуло її обличчя, поцятковане вапною (Леся Українка); Двері в світлицю були нещільно причинені, крізь шпару пробивалася розпливчаста смужка тьмяного світла (С. Голованівський). Словник української мови у 20 томах
  3. причинений — ПРИЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до причини́ти 1. Крізь причинену шибку глянуло її обличчя, поцятковане вапною (Л. Укр., III, 1952, 655); Двері в світлицю були нещільно причинені, крізь шпару пробивалася розпливчаста смужка тьмяного світла (Голов., Тополя.., 1965, 285). Словник української мови в 11 томах