причинений
причи́нений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до причинити I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причинений — причи́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- причинений — ПРИЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до причини́ти¹. Крізь причинену шибку глянуло її обличчя, поцятковане вапною (Леся Українка); Двері в світлицю були нещільно причинені, крізь шпару пробивалася розпливчаста смужка тьмяного світла (С. Голованівський). Словник української мови у 20 томах
- причинений — ПРИЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до причини́ти 1. Крізь причинену шибку глянуло її обличчя, поцятковане вапною (Л. Укр., III, 1952, 655); Двері в світлицю були нещільно причинені, крізь шпару пробивалася розпливчаста смужка тьмяного світла (Голов., Тополя.., 1965, 285). Словник української мови в 11 томах