причинений
ПРИЧИ́НЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до причини́ти¹.
Крізь причинену шибку глянуло її обличчя, поцятковане вапною (Леся Українка);
Двері в світлицю були нещільно причинені, крізь шпару пробивалася розпливчаста смужка тьмяного світла (С. Голованівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причинений — причи́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- причинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до причинити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причинений — ПРИЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до причини́ти 1. Крізь причинену шибку глянуло її обличчя, поцятковане вапною (Л. Укр., III, 1952, 655); Двері в світлицю були нещільно причинені, крізь шпару пробивалася розпливчаста смужка тьмяного світла (Голов., Тополя.., 1965, 285). Словник української мови в 11 томах