1. Орфографічний словник української мови

прогуркотіти

прогуркоті́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогуркотіти — -очу, -отиш і прогуркотати, -очу, -очеш, док. 1》 Підсил. до прогуркати. 2》 З гуркотом пройти, проїхати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прогуркотіти — ПРОГУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПРОГУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док. 1. Підсил. до прогу́ркати. Прогуркотів грім близького дощу (Ю. Яновський); Біля редуту зав'язався бій, над полем прогуркотіли перші гарматні постріли (П. Кочура); * Образно. Ніч прогуркоче. Словник української мови у 20 томах
  3. прогуркотіти — ПРОГУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПРОГУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док. 1. Підсил. до прогу́ркати. Прогуркотів грім близького дощу (Ю. Янов., II, 1958, 175); Біля редуту зав’язався бій, над полем прогуркотіли перші гарматні постріли (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах
  4. прогуркотіти — Прогуркоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Прогремѣть. Словник української мови Грінченка