прогуркотіти

прогуркоті́ти

-очу, -отиш і прогуркотати, -очу, -очеш, док.

1》 Підсил. до прогуркати.

2》 З гуркотом пройти, проїхати і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогуркотіти — прогуркоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прогуркотіти — ПРОГУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПРОГУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док. 1. Підсил. до прогу́ркати. Прогуркотів грім близького дощу (Ю. Яновський); Біля редуту зав'язався бій, над полем прогуркотіли перші гарматні постріли (П. Кочура); * Образно. Ніч прогуркоче. Словник української мови у 20 томах
  3. прогуркотіти — ПРОГУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПРОГУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док. 1. Підсил. до прогу́ркати. Прогуркотів грім близького дощу (Ю. Янов., II, 1958, 175); Біля редуту зав’язався бій, над полем прогуркотіли перші гарматні постріли (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах
  4. прогуркотіти — Прогуркоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Прогремѣть. Словник української мови Грінченка