1. Орфографічний словник української мови

проревіти

прореві́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проревіти — і проревти, -ву, -веш; мин. ч. проревів, -ревіла, -ревіло і -ревла, -ревло, док. 1》 Видати рев, ревіння (про тварину). || перен. Видати звуки, що нагадують протяжний крик тварини. 2》 Ревіти, ревти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проревіти — ПРОРЕВІ́ТИ, ПРОРЕВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. прореві́в, реві́ла, ло і ревла́, ло́, док. 1. Видати рев, ревіння (про тварину). Протяжно проревла корова; // Нестямно прокричати, залементувати (про людину). – Тату! тату!... Словник української мови у 20 томах
  3. проревіти — РЕВІ́ТИ (РЕВТИ́) (видавати гучні протяжні звуки), РУСТИ́ діал.; БУТІ́ТИ діал. (глухо); РИ́КАТИ (про тварин взагалі — сильно; перев. Словник синонімів української мови
  4. проревіти — ПРОРЕВІ́ТИ і ПРОРЕВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. прореві́в, реві́ла, ло і ревла́, ло́, док. 1. Видати рев, ревіння (про тварину). Протяжно проревла корова; // Нестямно прокричати, залементувати (про людину). — Тату! тату!... Словник української мови в 11 томах