проревіти
РЕВІ́ТИ (РЕВТИ́) (видавати гучні протяжні звуки), РУСТИ́ діал.; БУТІ́ТИ діал. (глухо); РИ́КАТИ (про тварин взагалі — сильно; перев. про хижаків — видавати уривчасті загрозливі звуки); РИЧА́ТИ (про тварин — видавати протяжливі звуки, що нагадують звук "р-р-р"); МУ́КАТИ (про велику рогату худобу — видавати звуки "му-му"). — Док.: ревну́ти, ревону́ти підсил. прореві́ти (проревти́), ри́кнути, му́кнути, прому́кати. — Воно було б зовсім не диво, Коли б він їв собі м'ясиво, — Ведмідь сердито став ревіть. — А то він сіно їв! (Є. Гребінка); Щосекунди ревуть і плачуть сирени (М. Коцюбинський); Маріка починає русти. — А не перестанеш, мой! — ревнув на неї Тимофій, але так ревнув, що Маріка відразу вмовкла (Г. Хоткевич); Бик став бутіти (О. Гончар); Ведмідь гатив лапами по воді. Замість риби попадалося каміння. Він відкидав його злісно вбік і люто рикав (А. Турчинська); Серед ночі лев страшно ричав (П. Грабовський); Корови чекали вже на неї, а побачивши свою звичайну вечерю, зачали ричати з радості (І. Франко); Високе вже прокинулось. Галасували півні, ревіли корови, мукали скривджені телята (Ю. Збанацький).
Значення в інших словниках
- проревіти — прореві́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проревіти — і проревти, -ву, -веш; мин. ч. проревів, -ревіла, -ревіло і -ревла, -ревло, док. 1》 Видати рев, ревіння (про тварину). || перен. Видати звуки, що нагадують протяжний крик тварини. 2》 Ревіти, ревти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проревіти — ПРОРЕВІ́ТИ, ПРОРЕВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. прореві́в, реві́ла, ло і ревла́, ло́, док. 1. Видати рев, ревіння (про тварину). Протяжно проревла корова; // Нестямно прокричати, залементувати (про людину). – Тату! тату!... Словник української мови у 20 томах
- проревіти — ПРОРЕВІ́ТИ і ПРОРЕВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. прореві́в, реві́ла, ло і ревла́, ло́, док. 1. Видати рев, ревіння (про тварину). Протяжно проревла корова; // Нестямно прокричати, залементувати (про людину). — Тату! тату!... Словник української мови в 11 томах