проречений
проре́чений
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проречений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проректи. || проречено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проречений — ПРОРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проректи́. – Безсмертніш, як ми, завважаєш себе? Покинь сю заблуду, шалений! Час грізний відплати спіткає й тебе, Писанням святим проречений (П. Грабовський); // проре́чено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- проречений — ПРОРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проректи́. — Безсмертніш, як ми, завважаєш себе? Покинь сю заблуду, шалений! Час грізний відплати спіткає й тебе, Писанням святим проречений (Граб., І, 1959, 305); // проре́чено, безос. присудк, сл. Словник української мови в 11 томах