1. Орфографічний словник української мови

проречисто

проре́чисто

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проречисто — заст. Присл. до проречистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проречисто — ПРОРЕ́ЧИСТО, заст. Присл. до проре́чистий. Кожної весни проречисто і марно Ростить [природа] новий акант на мармурі колон (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
  3. проречисто — ПРОРЕ́ЧИСТО, заст. Присл. до проре́чистий. Кожної весни проречисто і марно Ростить [природа] новий акант на мармурі колон (Зеров, Вибр., 1966, 467). Словник української мови в 11 томах
  4. проречисто — Проре́чисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі. Г. Барв. 429. Словник української мови Грінченка