проречисто
проре́чисто
заст.
Присл. до проречистий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проречисто — проре́чисто прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- проречисто — ПРОРЕ́ЧИСТО, заст. Присл. до проре́чистий. Кожної весни проречисто і марно Ростить [природа] новий акант на мармурі колон (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
- проречисто — ПРОРЕ́ЧИСТО, заст. Присл. до проре́чистий. Кожної весни проречисто і марно Ростить [природа] новий акант на мармурі колон (Зеров, Вибр., 1966, 467). Словник української мови в 11 томах
- проречисто — Проре́чисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі. Г. Барв. 429. Словник української мови Грінченка