просвітліти

Значення в інших словниках

1. просвітліти — -ію, -ієш, док. 1》 тільки 3 ос.Стати світлим, світлішим. || Зникнути під дією світла (про темряву). 2》 перен. Пройнятися радістю, вдоволенням і т. ін. || чим. Виразом обличчя передати стан радості, вдоволення і т. ін. || Виразити радість, вдоволення і... Великий тлумачний словник сучасної мови
2. просвітліти — ПРОСВІТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. тільки 3 ос. Стати світлим, світлішим. Просвітліло небо, І зникає мла (І. Муратов); // безос. Просвітліло після дощу, і потім зразу земля стала парувати і почало сходити скрізь: все зазеленіло! (В. Словник української мови у 20 томах
3. просвітліти — просвітлі́ло на душі́ у кого, безос. Кому-небудь стало легше, радісніше, веселіше. Від приємної звістки у дівчини просвітліло на душі (З газети). Фразеологічний словник української мови
4. просвітліти — ВИЯ́СНЮВАТИСЯ (про небо, обрій — ставати ясним, безхмарним або малохмарним; про сонце, місяць, зорі — виходити з-за хмар, туману тощо або ставати яснішим, світлішим), ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОСВІ́ТЛЮВАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ... Словник синонімів української мови
5. просвітліти — ПРОСВІТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. тільки 3 ос. Стати світлим, світлішим. Просвітліло небо, І зникає мла (Мур., Наша вулиця, 1949, 8); // Зникнути під дією світла (про темряву). Просвітліла Коло мене темнота (Перв., І, 1958, 424). 2. перен. Словник української мови в 11 томах