1. Словник синонімів української мови

просвітліти

ВИЯ́СНЮВАТИСЯ (про небо, обрій — ставати ясним, безхмарним або малохмарним; про сонце, місяць, зорі — виходити з-за хмар, туману тощо або ставати яснішим, світлішим), ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОСВІ́ТЛЮВАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЯСНІ́ШАТИ (про небо, обрій). — Док.: ви́яснитися, проясни́тися, просвітли́тися, посвітлі́ти, просвітлі́ти, проясні́ти. Тим часом згодом буря впала.. Небо вияснилось (І. Нечуй-Левицький); Крізь напоєне вологою повітря вияснялося туманкувате сонце (К. Гордієнко); Прояснилось небо, сяючи міріадами зірок (А. Шиян); Під місяцем, то темніючи, то просвітлюючись, рухалися хмари (М. Стельмах); Небо починало світліти (С. Чорнобривець); Наближається ранок.. Світлішає край неба (В. Собко); Край неба на сході почав ясніти (І. Нечуй-Левицький); Небо все яснішає, з-за видноколу показується повний місяць (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітліти — просвітлі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. просвітліти — -ію, -ієш, док. 1》 тільки 3 ос.Стати світлим, світлішим. || Зникнути під дією світла (про темряву). 2》 перен. Пройнятися радістю, вдоволенням і т. ін. || чим. Виразом обличчя передати стан радості, вдоволення і т. ін. || Виразити радість, вдоволення і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просвітліти — ПРОСВІТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. тільки 3 ос. Стати світлим, світлішим. Просвітліло небо, І зникає мла (І. Муратов); // безос. Просвітліло після дощу, і потім зразу земля стала парувати і почало сходити скрізь: все зазеленіло! (В. Словник української мови у 20 томах
  4. просвітліти — просвітлі́ло на душі́ у кого, безос. Кому-небудь стало легше, радісніше, веселіше. Від приємної звістки у дівчини просвітліло на душі (З газети). Фразеологічний словник української мови
  5. просвітліти — ПРОСВІТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. тільки 3 ос. Стати світлим, світлішим. Просвітліло небо, І зникає мла (Мур., Наша вулиця, 1949, 8); // Зникнути під дією світла (про темряву). Просвітліла Коло мене темнота (Перв., І, 1958, 424). 2. перен. Словник української мови в 11 томах