1. Орфографічний словник української мови

простінок

прості́нок

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простінок — -нка, ч. Частина стіни між прорізами вікон, дверей. || Частина стіни між чим-небудь. || рідко. Те саме, що перегородка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. простінок — ПРОСТІ́НОК, нка, ч. Частина стіни між прорізами вікон, дверей. До світлиці притикає скілька [кілька] бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок... Словник української мови у 20 томах
  3. простінок — ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна). Словник синонімів української мови
  4. простінок — ПРОСТІ́НОК, нка, ч. Частина стіни між прорізами вікон, дверей. До світлиці притикає скілька [кілька] бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок... Словник української мови в 11 томах
  5. простінок — Частина стіни між двома прорізами (віконними, дверними); має місце: ~ кутовий — частина стіни між прорізом і кутом споруди. Архітектура і монументальне мистецтво