простінок

ПРОСТІ́НОК, нка, ч.

Частина стіни між прорізами вікон, дверей.

До світлиці притикає скілька [кілька] бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок; простінки межи [між] завісами прикрашені малюванням та погруддями філософів (Леся Українка);

Товариші стали в простінках між чотирьох вікон і щільно повлипали до стін (Г. Епік);

Поминаючи короварні, ввігналася [Марта] на кормокухню. Добре, що не видно .. нікого, забилася за грубку, стала у простінку і заревіла (Б. Харчук);

// Частина стіни між чим-небудь.

Яринка одірвала стомлені очі від книжки, глянула в простінок поміж дверима та мисником (В. Козаченко);

Між порожньою книжковою шафою і канапою у простінку висів телефон (І. Муратов);

// рідко. Те саме, що перегоро́дка 1.

Навшпиньках зайшов [Боровий] до свого закутка. За диктовим простінком давно вже спала господарка його кімнати (Я. Гримайло).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простінок — прості́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. простінок — -нка, ч. Частина стіни між прорізами вікон, дверей. || Частина стіни між чим-небудь. || рідко. Те саме, що перегородка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простінок — ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна). Словник синонімів української мови
  4. простінок — ПРОСТІ́НОК, нка, ч. Частина стіни між прорізами вікон, дверей. До світлиці притикає скілька [кілька] бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок... Словник української мови в 11 томах
  5. простінок — Частина стіни між двома прорізами (віконними, дверними); має місце: ~ кутовий — частина стіни між прорізом і кутом споруди. Архітектура і монументальне мистецтво