простінок
ПРОСТІ́НОК, нка, ч. Частина стіни між прорізами вікон, дверей.
До світлиці притикає скілька [кілька] бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок; простінки межи завісами прикрашені малюванням та погруддями філософів (Л. Укр., II, 1951, 341);
Товариші стали в простінках між чотирьох вікон і щільно повлипали до стін (Епік, Тв., 1958, 295);
// Частина стіни між чим-небудь.
Яринка одірвала стомлені очі від книжки, глянула в простінок поміж дверима та мисником (Коз., Блискавка, 1962, 233);
Між порожньою книжковою шафою і канапою у простінку висів телефон (Мур., Бук. повість, 1959, 210);
// рідко. Те саме, що перегоро́дка 1.
Навшпиньках зайшов [Боровий] до свого закутка. За диктовим простінком давно вже спала господарка його кімнати (Грим., Незакінч. роман, 1962, 93).
Значення в інших словниках
- простінок — прості́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- простінок — -нка, ч. Частина стіни між прорізами вікон, дверей. || Частина стіни між чим-небудь. || рідко. Те саме, що перегородка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- простінок — ПРОСТІ́НОК, нка, ч. Частина стіни між прорізами вікон, дверей. До світлиці притикає скілька [кілька] бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок... Словник української мови у 20 томах
- простінок — ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна). Словник синонімів української мови
- простінок — Частина стіни між двома прорізами (віконними, дверними); має місце: ~ кутовий — частина стіни між прорізом і кутом споруди. Архітектура і монументальне мистецтво