простінок

ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна). Позабивали декілька вікон, велику світлицю перебили перегородками, наробили окремих захистів (Панас Мирний); Довелося геть перепланувати (кімнати), поробити перетинки, виділити довгий і темний коридор, щоб кожен пожилець міг.. мати безпосередній приступ до свого житла (В. Підмогильний); За диктовим простінком давно вже спала господарка його кімнати (Я. Гримайло); Його маленька світличка перебита була в кінці, і за тією пересічкою шальовочною він спав (Б. Грінченко); Поруч з моїм "кабінетом", за переділкою, кухня (Я. Качура); Пілот і механік сиділи в кабіні біля пристроїв, і їхні місця були навіть відділені скляною перебіркою (Ю. Смолич); Яшко.. одчинив масивні скляні двері. За ширмою, теж скляною, спитав когось, де саме живе Прокіп Яшний (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простінок — прості́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. простінок — -нка, ч. Частина стіни між прорізами вікон, дверей. || Частина стіни між чим-небудь. || рідко. Те саме, що перегородка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простінок — ПРОСТІ́НОК, нка, ч. Частина стіни між прорізами вікон, дверей. До світлиці притикає скілька [кілька] бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок... Словник української мови у 20 томах
  4. простінок — ПРОСТІ́НОК, нка, ч. Частина стіни між прорізами вікон, дверей. До світлиці притикає скілька [кілька] бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок... Словник української мови в 11 томах
  5. простінок — Частина стіни між двома прорізами (віконними, дверними); має місце: ~ кутовий — частина стіни між прорізом і кутом споруди. Архітектура і монументальне мистецтво