1. Орфографічний словник української мови

пустопаш

пусто́па́ш 2

прислівник

без пастуха

незмінювана словникова одиниця

розм.

пусто́паш 1

іменник чоловічого роду

незасіяна земля

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустопаш — I -і, ж., рідко. Незасіяна, необроблена земля. II присл., розм. Без пастуха; самопас. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пустопаш — ПУСТО́ПАШ¹, і, ж., рідко. Незасіяна, необроблена земля: переліг, цілина. – Пустопаш там була, коли я прибув сюди .. Так і звалась “Неужиток” (І. Франко). ПУСТО́ПАШ², присл., розм. Без пастуха; самопас. Словник української мови у 20 томах
  3. пустопаш — ПУ́СТИЩЕ (необроблена, незасіяна ділянка землі), ПУ́СТКА, ПУСТОВЩИ́НА розм., ПУСТОПАШ рідше. Розсотується потроху ярмарок, оголяються каховські майдани та прикаховські пустища — піски... (О. Словник синонімів української мови
  4. пустопаш — Пусто́паш нар. Безъ пастуха. Камен. у. Ходять коні пустопаш. Камен. у. Тоді вони коней пустопаш попускали. АД. І. 118. В полі вже тілько стерні жовтіли та рябіли гуси, а де-де й худобина ходила пустопаш. Св. Л. 63. Словник української мови Грінченка