1. Орфографічний словник української мови

пустотілий

пустоті́лий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустотілий — -а, -е. Який має всередині пустоту, порожнину; порожнистий. Пустотілий гвинт. Пустотіле стебло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пустотілий — ПУСТОТІ́ЛИЙ, а, е. Який має всередині пустоту, порожнину; порожнистий. На другий день до фундаменту прийшли нові люди, почали виводити на ньому стіни з готових пустотілих шлакоблоків (В. Словник української мови у 20 томах
  3. пустотілий — ПОРОЖНИ́СТИЙ (який має всередині порожнину), ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ПУСТОТІ́ЛИЙ спец.; ПЛЮ́СКЛИЙ (про плоди). Вчені склали карту розподілу частинок пилу в цьому районі. Словник синонімів української мови