1. Орфографічний словник української мови

розворушений

розвору́шений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розворушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розворушити. || розворушено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розворушений — РОЗВОРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розворуши́ти. Коні самі стали, підбігши до великої купи розворушеного під снігом перегною (І. Рябокляч); Щоб менше штовхали розворушені чеканням глядачі, пан Купа виліз коло самого помосту на березовий пеньок (О. Словник української мови у 20 томах
  3. розворушений — Розвору́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розворушений — РОЗВОРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розворуши́ти. Коні самі стали, підбігши до великої купи розворушеного під снігом перегною (Ряб. Словник української мови в 11 томах