розворушений
розвору́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розворушити.
|| розворушено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розворушений — розвору́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розворушений — РОЗВОРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розворуши́ти. Коні самі стали, підбігши до великої купи розворушеного під снігом перегною (І. Рябокляч); Щоб менше штовхали розворушені чеканням глядачі, пан Купа виліз коло самого помосту на березовий пеньок (О. Словник української мови у 20 томах
- розворушений — Розвору́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розворушений — РОЗВОРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розворуши́ти. Коні самі стали, підбігши до великої купи розворушеного під снігом перегною (Ряб. Словник української мови в 11 томах