розкачувати
розка́чувати 1
дієслово недоконаного виду
розплющувати; розгортати
розм.
розка́чувати 2
дієслово недоконаного виду
розхитувати
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкачувати — I -ую, -уєш, недок., розкачати, -аю, -аєш і розм. розкатати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розпліскуючи, розплющуючи, робити що-небудь плоским, тонким. 2》 Розгортати, розпластувати що-небудь згорнуте, скатане. 3》 тільки док., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкачувати — РОЗКА́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗКАЧА́ТИ і розм. РОЗКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Розпліскуючи, розплющуючи, робити що-небудь плоским, тонким. Словник української мови у 20 томах
- розкачувати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- розкачувати — Розка́чувати, -ка́чую, -чуєш, -чують Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкачувати — РОЗКА́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. РОЗКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Розпліскуючи, розплющуючи, робити що-небудь плоским, тонким. Словник української мови в 11 томах