1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкачувати

розка́чувати

I -ую, -уєш, недок., розкачати, -аю, -аєш і розм. розкатати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Розпліскуючи, розплющуючи, робити що-небудь плоским, тонким.

2》 Розгортати, розпластувати що-небудь згорнуте, скатане.

3》 тільки док., розм. Зробити швидко і легко яку-небудь справу, виконати якесь завдання.

II -ую, -уєш, недок., розкачати, -аю, -аєш, док., перех.

Штовхаючи кого-, що-небудь уперед-назад або вгору-вниз, надавати йому коливального руху; розхитувати. Розкачати човен.

|| тільки док., розм. Розштовхуючи, вивести кого-небудь із дрімотного або задумливого стану.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкачувати — розка́чувати 1 дієслово недоконаного виду розплющувати; розгортати розм. розка́чувати 2 дієслово недоконаного виду розхитувати Орфографічний словник української мови
  2. розкачувати — РОЗКА́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗКАЧА́ТИ і розм. РОЗКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Розпліскуючи, розплющуючи, робити що-небудь плоским, тонким. Словник української мови у 20 томах
  3. розкачувати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розкачувати — Розка́чувати, -ка́чую, -чуєш, -чують Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розкачувати — РОЗКА́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. РОЗКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Розпліскуючи, розплющуючи, робити що-небудь плоским, тонким. Словник української мови в 11 томах