розкопувати
розко́пувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкопувати — див. шукати Словник синонімів Вусика
- розкопувати — -ую, -уєш, недок., розкопати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Риючи, розгрібати, розривати що-небудь. || Розриваючи землю, розкидаючи руїни і т. ін., знаходити, відшукувати кого-, що-небудь. || Копаючи, риючи, розширювати що-небудь. 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкопувати — РОЗКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Риючи, розгрібати, розривати що-небудь. А відціля [звідси] видніше буде, Як той розкопуватимуть льох. Коли б вже швидче розкопали (Т. Словник української мови у 20 томах
- розкопувати — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розкопувати — Розко́пувати, -ко́пую, -пуєш, -пує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкопувати — РОЗКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Риючи, розгрібати, розривати що-небудь. А відціля видніше буде, Як той розкопуватимуть льох. Коли б вже швидче розкопали (Шевч. Словник української мови в 11 томах