розправлятися

Значення в інших словниках

1. розправлятися — 1. вирівнюватися, розгладжуватися, розпростуватися; (- людину) випростуватися, розгинатися, випрямлятися, о. схоплюватися на рівні ноги; 2. (з ким) чинити розправу над, карати кого, мститися кому. Словник синонімів Караванського
2. розправлятися — див. бити; карати Словник синонімів Вусика
3. розправлятися — I -яюся, -яєшся, недок., розправитися, -влюся, -вишся; мн. розправляться; док. 1》 Ставати прямим, рівним, розгладженим (про що-небудь скручене або зіжмакане, зім'яте). || Вирівнюючись, розгладжуючись, зникати (про зморшки, складки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розправлятися — Мстити, помстити Словник чужослів Павло Штепа
5. розправлятися — РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся, недок., РОЗПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. розпра́вляться; док. 1. Ставати прямим, рівним, розгладженим (про що-небудь скручене або зіжмакане, зім'яте). Метка цеглина одбила і в ції [цієї ящірки] хвоста .. Словник української мови у 20 томах
6. розправлятися — розправля́ються / розпра́вляться пле́чі у кого і без додатка. Хто-небудь почуває себе впевнено, діє сміливо, рішуче. Розправляються плечі, в грудях росте високе почуття гордості (Д. Ткач). Фразеологічний словник української мови
7. розправлятися — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
8. розправлятися — РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся, недок., РОЗПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. розпра́вляться; док. 1. Ставати прямим, рівним, розгладженим (про що-небудь скручене або зіжмакане, зім’яте). Метка цеглина одбила і в ції [цієї ящірки] хвоста.. Словник української мови в 11 томах