1. Словник синонімів української мови

розправлятися

КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. (здійснювати покарання для науки комусь); ЛАТА́ТИ розм. (б'ючи); ШОМПОЛУВА́ТИ розм. (б'ючи шомполами). — Док.: покара́ти, скара́ти, укара́ти, розпра́витися, провчи́ти (проучи́ти), навчи́ти (научи́ти), повчи́ти (поучи́ти), полата́ти. Тоді будеш знати, як будуть карати І на руки і на ноги Диби набивати (пісня); Кінні козаки робили облави і вже кількох дезертирів упіймали. Впіймані підлягали воєнно-польовому суду, який дуже суворо розправлявся з дезертирами, посилаючи їх на шибеницю (О. Донченко); — Живемо собі та слухаємо, як гайдамаки правляться з панами (Панас Мирний); (Олекса:) Знаєш, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно б пора киями проучить!.. (С. Васильченко); Доведеться йому трохи нагадати ті часи, коли Лук'янові хлопці отаких замудрих дрючками навчали (І. Муратов); Дід вицупив із-за сволока батуру, якою, певно, не раз повчав свого внука Миколку (Григорій Тютюнник); Галушківський, де міг, латав його (мужика) нагаєм (Б. Грінченко); Зараз нас мали шомполувати. Я ніколи не думав, що мене колись хтось може шомполувати (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розправлятися — розправля́тися 1 дієслово недоконаного виду розгладжуватися; випростовуватися розправля́тися 2 дієслово недоконаного виду учиняти розправу; з'їдати Орфографічний словник української мови
  2. розправлятися — 1. вирівнюватися, розгладжуватися, розпростуватися; (- людину) випростуватися, розгинатися, випрямлятися, о. схоплюватися на рівні ноги; 2. (з ким) чинити розправу над, карати кого, мститися кому. Словник синонімів Караванського
  3. розправлятися — див. бити; карати Словник синонімів Вусика
  4. розправлятися — I -яюся, -яєшся, недок., розправитися, -влюся, -вишся; мн. розправляться; док. 1》 Ставати прямим, рівним, розгладженим (про що-небудь скручене або зіжмакане, зім'яте). || Вирівнюючись, розгладжуючись, зникати (про зморшки, складки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розправлятися — Мстити, помстити Словник чужослів Павло Штепа
  6. розправлятися — РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся, недок., РОЗПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. розпра́вляться; док. 1. Ставати прямим, рівним, розгладженим (про що-небудь скручене або зіжмакане, зім'яте). Метка цеглина одбила і в ції [цієї ящірки] хвоста .. Словник української мови у 20 томах
  7. розправлятися — розправля́ються / розпра́вляться пле́чі у кого і без додатка. Хто-небудь почуває себе впевнено, діє сміливо, рішуче. Розправляються плечі, в грудях росте високе почуття гордості (Д. Ткач). Фразеологічний словник української мови
  8. розправлятися — РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся, недок., РОЗПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. розпра́вляться; док. 1. Ставати прямим, рівним, розгладженим (про що-небудь скручене або зіжмакане, зім’яте). Метка цеглина одбила і в ції [цієї ящірки] хвоста.. Словник української мови в 11 томах