1. Орфографічний словник української мови

розпутничати

розпу́тничати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпутничати — див. перелюбствувати Словник синонімів Вусика
  2. розпутничати — РОЗПУ́ТНИЧАТИ, аю, аєш і РОЗПУ́ТСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Вести розпутне, аморальне життя. – Зреклася б тебе, допеклого, осоружного! Пий, гуляй, розпутничай – мало б мені було нужди... Словник української мови у 20 томах
  3. розпутничати — РОЗПУ́ТНИЧАТИ (жити розпусно), РОЗПУ́ТСТВУВАТИ, РОЗПУ́СНИЧАТИ, ГРІХОВО́ДИТИ розм., БАХУРУВА́ТИ заст., БЛУДИ́ТИ заст. (вести розпусне статеве життя). — Зреклася б тебе, допеклого, осоружного! Пий, гуляй, розпутничай — мало б мені було нужди... Словник синонімів української мови
  4. розпутничати — РОЗПУ́ТНИЧАТИ, аю, аєш і РОЗПУ́ТСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Вести розпутне, аморальне життя. — Зреклася б тебе, допеклого, осоружного!... Словник української мови в 11 томах