1. Орфографічний словник української мови

розрішати

розріша́ти

дієслово недоконаного виду

відпускати гріхи; вирішувати якесь питання — розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрішати — Давати розрішення; відпускати гріхи під час Таїнства Сповіді; відпускати гріхи Словник церковно-обрядової термінології
  2. розрішати — -аю, -аєш, недок., розрішити, -шу, -шиш, док., перех. і без додатка., церк. Відпускати гріхи. || заст. Дозволяти вживання скоромного під час посту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрішати — (гріх) розгрішувати, розгрішити, порозгрішувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. розрішати — РОЗРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., що і без дод. 1. церк. Відпускати гріхи. Пішов молиться добрий Гус. “Во ім'я Господа Христа, За нас розп'ятого на древі, І всіх апостолів святих, Петра і Павла особливе... Словник української мови у 20 томах
  5. розрішати — РОЗРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. і без додатка. 1. церк. Відпускати гріхи. Пішов молиться добрий Гус. Словник української мови в 11 томах