розрішати
розріша́ти
-аю, -аєш, недок., розрішити, -шу, -шиш, док., перех. і без додатка., церк.
Відпускати гріхи.
|| заст. Дозволяти вживання скоромного під час посту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розрішати — розріша́ти дієслово недоконаного виду відпускати гріхи; вирішувати якесь питання — розм., рідко Орфографічний словник української мови
- розрішати — Давати розрішення; відпускати гріхи під час Таїнства Сповіді; відпускати гріхи Словник церковно-обрядової термінології
- розрішати — (гріх) розгрішувати, розгрішити, порозгрішувати Словник чужослів Павло Штепа
- розрішати — РОЗРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., що і без дод. 1. церк. Відпускати гріхи. Пішов молиться добрий Гус. “Во ім'я Господа Христа, За нас розп'ятого на древі, І всіх апостолів святих, Петра і Павла особливе... Словник української мови у 20 томах
- розрішати — РОЗРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. і без додатка. 1. церк. Відпускати гріхи. Пішов молиться добрий Гус. Словник української мови в 11 томах