розтин

Значення в інших словниках

1. розтин — -у, ч. 1》 Дія за знач. розтяти, розітнути, розтинати 1), 3). Розтин трупа — те саме, що аутопсія. 2》 Місце, де що-небудь розрізано. 3》 Площина дійсного або уявного перерізу якого-небудь предмета. У розтині часу — в історичній перспективі. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розтин — РО́ЗТИН, у, ч. 1. Дія за знач. розтя́ти, розітну́ти, розтина́ти 1, 3. Він приймав трупи до моргу, заливав їх формаліном, доглядав і готував для розтину (Ю. Смолич); Лікарі зроблять розтин черепа, запишуть до протоколу, що куля ввійшла у праву скроню (А. Словник української мови у 20 томах
3. розтин — ПЕРЕ́ТИН (поверхня, площина, по якій щось розрізане), ПЕРЕ́РІ́З, РО́ЗТИН, РО́ЗРІЗ. Добрива надходять у бачки культиватора самопливом через шланг дуже малого перетину (з журналу)... Словник синонімів української мови
4. розтин — РО́ЗТИН, у, ч. 1. Дія за знач. розтя́ти, розітну́ти, розтина́ти 1, 3. Діагностувати крововиливи нерідко буває важко, а встановити їх місцеположення часто вдається лише при розтині (Хвор. дит. Словник української мови в 11 томах