розтин
ПЕРЕ́ТИН (поверхня, площина, по якій щось розрізане), ПЕРЕ́РІ́З, РО́ЗТИН, РО́ЗРІЗ. Добрива надходять у бачки культиватора самопливом через шланг дуже малого перетину (з журналу); Переріз правильно виготовленого бумеранга нагадує переріз крила літака (з журналу); Я знаю Грузію. Ці розтини узлісь, Ці урвища, де стерто межі й грані (Л. Дмитерко); — Уяви собі на хвилинку розріз ґрунту, — нагнувшись, Мурашко взявся енергійно креслити лопатою схему біля канавки (О. Гончар).
РО́ЗРІЗ (розрізане місце в чомусь), РО́ЗТИН, ШЛІЦ спец. (на спині чи боках піджака). Отто.. затис пальцями рану. Але розріз був глибокий і смертельний (Григорій Тютюнник); Пальці його.. пересувалися вздовж розтину, накладаючи шви (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтин — ро́зтин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розтин — -у, ч. 1》 Дія за знач. розтяти, розітнути, розтинати 1), 3). Розтин трупа — те саме, що аутопсія. 2》 Місце, де що-небудь розрізано. 3》 Площина дійсного або уявного перерізу якого-небудь предмета. У розтині часу — в історичній перспективі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтин — РО́ЗТИН, у, ч. 1. Дія за знач. розтя́ти, розітну́ти, розтина́ти 1, 3. Він приймав трупи до моргу, заливав їх формаліном, доглядав і готував для розтину (Ю. Смолич); Лікарі зроблять розтин черепа, запишуть до протоколу, що куля ввійшла у праву скроню (А. Словник української мови у 20 томах
- розтин — РО́ЗТИН, у, ч. 1. Дія за знач. розтя́ти, розітну́ти, розтина́ти 1, 3. Діагностувати крововиливи нерідко буває важко, а встановити їх місцеположення часто вдається лише при розтині (Хвор. дит. Словник української мови в 11 томах