1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розтин

ро́зтин

-у, ч.

1》 Дія за знач. розтяти, розітнути, розтинати 1), 3).

Розтин трупа — те саме, що аутопсія.

2》 Місце, де що-небудь розрізано.

3》 Площина дійсного або уявного перерізу якого-небудь предмета.

У розтині часу — в історичній перспективі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтин — ро́зтин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розтин — РО́ЗТИН, у, ч. 1. Дія за знач. розтя́ти, розітну́ти, розтина́ти 1, 3. Він приймав трупи до моргу, заливав їх формаліном, доглядав і готував для розтину (Ю. Смолич); Лікарі зроблять розтин черепа, запишуть до протоколу, що куля ввійшла у праву скроню (А. Словник української мови у 20 томах
  3. розтин — ПЕРЕ́ТИН (поверхня, площина, по якій щось розрізане), ПЕРЕ́РІ́З, РО́ЗТИН, РО́ЗРІЗ. Добрива надходять у бачки культиватора самопливом через шланг дуже малого перетину (з журналу)... Словник синонімів української мови
  4. розтин — РО́ЗТИН, у, ч. 1. Дія за знач. розтя́ти, розітну́ти, розтина́ти 1, 3. Діагностувати крововиливи нерідко буває важко, а встановити їх місцеположення часто вдається лише при розтині (Хвор. дит. Словник української мови в 11 томах