1. Орфографічний словник української мови

розшумітися

розшумі́тися

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшумітися — -млюся, -мишся; мн. розшумляться; док. Почати сильно і довго шуміти. || Почати голосно кричати, лаятися і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розшумітися — РОЗШУМІ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. розшумля́ться; док. Сильно і довго шуміти. Надійшла весна весела, Закипіли в праці села, Розшумілися лани (М. Рильський); Там, де кров пролито під гарматний грім, розшумілось жито колосом густим (В. Словник української мови у 20 томах
  3. розшумітися — РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. розшумітися — РОЗШУМІ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. розшумля́ться; док. 1. Почати сильно і довго шуміти. Надійшла весна весела, Закипіли в праці села, Розшумілися лани (Рильський, Урожай, 1950, 40); Там, де кров пролито під гарматний грім... Словник української мови в 11 томах