1. Словник синонімів української мови

розшумітися

РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм. (багато й довго); РОЗКВИ́ЛИТИСЯ розм. (про птахів). Тадзьо, котрий у третій кімнаті сидів досі тихо, нагадав собі буки і розкричався заново (О. Маковей); Він не хотів розуміти. Розшумівся, як самовар, що ось-ось має збігати (М. Коцюбинський); — Чого це ти, Денисе, так розрепетувався? (І. Нечуй-Левицький); — Ну чого ти розгаласувалася, дочко? (О. Гончар); Старі вантажники гримнули на них: — Та цитьте! Розгорлалися, як гуси! (З. Тулуб); Перекупки чогось розґвалтувались на базарі (Словник Б. Грінченка); Коняка злякалася крику й понесла, Ситник розгукався ще більше (П. Загребельний); — Хіба я водюся з ними, що вони мені ними очі вибивають? — розпорощалася Христя (Панас Мирний); Дитина роззіпалась (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшумітися — розшумі́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розшумітися — -млюся, -мишся; мн. розшумляться; док. Почати сильно і довго шуміти. || Почати голосно кричати, лаятися і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшумітися — РОЗШУМІ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. розшумля́ться; док. Сильно і довго шуміти. Надійшла весна весела, Закипіли в праці села, Розшумілися лани (М. Рильський); Там, де кров пролито під гарматний грім, розшумілось жито колосом густим (В. Словник української мови у 20 томах
  4. розшумітися — РОЗШУМІ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. розшумля́ться; док. 1. Почати сильно і довго шуміти. Надійшла весна весела, Закипіли в праці села, Розшумілися лани (Рильський, Урожай, 1950, 40); Там, де кров пролито під гарматний грім... Словник української мови в 11 томах