1. Орфографічний словник української мови

розімлівати

розімліва́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розімлівати — -аю, -аєш, недок., розімліти, -ію, -ієш, док. 1》 Розм'якати, розпарюватися під дією тепла (про предмети). || Знемагати, знесилюватися від душевного або фізичного перенапруження, спеки, тепла і т. ін. (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розімлівати — РОЗІМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Розм'якати, розпарюватися під дією тепла (про предмети). Опівдні розпарилась, розімліла під сонцем земля (С. Словник української мови у 20 томах
  3. розімлівати — РОЗВА́РЮВАТИСЯ (від варіння ставати розсипчастим, крихким), РОЗКИПА́ТИСЯ, РОЗКИПА́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), РОЗІМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ розм. (під тривалою дією великого тепла). — Док. Словник синонімів української мови
  4. розімлівати — РОЗІМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Розм’якати, розпарюватися під дією тепла (про предмети). Опівдні розпарилась, розімліла під сонцем земля (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах