рубцюватий
рубцюва́тий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рубцюватий — -а, -е. 1》 Який має нерівну рельєфну поверхню у вигляді рубців (у 1 знач.). 2》 Вкритий рубцями (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рубцюватий — РУБЦЮВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має нерівну рельєфну поверхню у вигляді рубців (у 1 знач.). Довгополиха світила дванадцятилінійний каганець із фіолетовим рубцюватим абажуром (Іван Ле). 2. Вкритий рубцями (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
- рубцюватий — РУБЦЮВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має нерівну рельєфну поверхню у вигляді рубців (у 1 знач.). Довгополиха світила дванадцятилінійний каганець із фіолетовим рубцюватим абажуром (Ле, Історія радості, 1947, 54). 2. Вкритий рубцями (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах