1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рубцюватий

рубцюва́тий

-а, -е.

1》 Який має нерівну рельєфну поверхню у вигляді рубців (у 1 знач.).

2》 Вкритий рубцями (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубцюватий — рубцюва́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рубцюватий — РУБЦЮВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має нерівну рельєфну поверхню у вигляді рубців (у 1 знач.). Довгополиха світила дванадцятилінійний каганець із фіолетовим рубцюватим абажуром (Іван Ле). 2. Вкритий рубцями (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  3. рубцюватий — РУБЦЮВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має нерівну рельєфну поверхню у вигляді рубців (у 1 знач.). Довгополиха світила дванадцятилінійний каганець із фіолетовим рубцюватим абажуром (Ле, Історія радості, 1947, 54). 2. Вкритий рубцями (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах