ряботіти

ряботі́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ряботіти — ряботіє і ряботить, недок., розм. Підсил. до рябіти 2-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ряботіти — РЯБОТІ́ТИ, ряботі́є і ряботи́ть, недок., розм. Підсил. до рябі́ти 2–5. Був ніжний березень. Вода Вже ряботіла калюжками... (М. Рильський); Од соків потріскалися дині, Ряботіють густо кавуни (М. Словник української мови у 20 томах
  3. ряботіти — БРИ́ЖИТИСЯ (про водяну поверхню — покриватися брижами, утворювати дрібні хвилі), РЯБІ́ТИ, МО́РЩИТИСЯ, РЯБОТІ́ТИ підсил. розм. — Док.: побри́житися, збри́житися рідше. Затока злегка брижиться від теплого південного вітру (Л. Словник синонімів української мови
  4. ряботіти — РЯБОТІ́ТИ, ряботі́є і ряботи́ть, недок., розм. Підсил. до рябі́ти 2-5. Був ніжний березень. Вода Вже ряботіла калюжками… (Рильський, II, 1946, 26); Од соків потріскалися дині, Ряботіють густо кавуни (Стельмах, Жито.. Словник української мови в 11 томах