ряботіти
ряботі́ти
ряботіє і ряботить, недок., розм.
Підсил. до рябіти 2-5).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ряботіти — ряботі́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- ряботіти — РЯБОТІ́ТИ, ряботі́є і ряботи́ть, недок., розм. Підсил. до рябі́ти 2–5. Був ніжний березень. Вода Вже ряботіла калюжками... (М. Рильський); Од соків потріскалися дині, Ряботіють густо кавуни (М. Словник української мови у 20 томах
- ряботіти — БРИ́ЖИТИСЯ (про водяну поверхню — покриватися брижами, утворювати дрібні хвилі), РЯБІ́ТИ, МО́РЩИТИСЯ, РЯБОТІ́ТИ підсил. розм. — Док.: побри́житися, збри́житися рідше. Затока злегка брижиться від теплого південного вітру (Л. Словник синонімів української мови
- ряботіти — РЯБОТІ́ТИ, ряботі́є і ряботи́ть, недок., розм. Підсил. до рябі́ти 2-5. Був ніжний березень. Вода Вже ряботіла калюжками… (Рильський, II, 1946, 26); Од соків потріскалися дині, Ряботіють густо кавуни (Стельмах, Жито.. Словник української мови в 11 томах