самовиховання

самовихова́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовиховання — -я, с. Систематична й свідома діяльність людини, спрямована на вироблення в собі бажаних фізичних, розумових, моральних якостей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самовиховання — САМОВИХОВА́ННЯ, я, с. Виховання самого себе. Підліток вступає в новий етап свого розвитку, який починає визначатися не лише вихованням, а й самовихованням (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. самовиховання — САМОВИХОВА́ННЯ, я, с. Виховання самого себе. Підліток вступає в новий етап свого розвитку, який починає визначатися не лише вихованням, а й самовихованням (Рад. психол. наука.. Словник української мови в 11 томах